Історія — Спілка споживчих товариств Кіровоградської області

Історія

ІСТОРІЯ РОЗВИТКУ
СПОЖИВЧОЇ КООПЕРАЦІЇ КІРОВОГРАДЩИНИ

Історія споживчої кооперації області бере свій початок від Єлисаветградського (так в минулому називався Кіровоград) споживчого товариства «Загальна справа». 11 вересня 1916 року відбулися перші установчі збори. Членами споживчого товариства могли стати як фізичні особи, так і окремі споживчі об’єднання. 12 лютого 1917 року Єлисаветградське споживче товариство було реорганізоване у  спілку з однойменною назвою. З цього моменту помітно зростає значення споживчої кооперації в економічному та суспільному житті: кооперативний рух набуває масового характеру, переважну більшість сільського та міського населення починають обслуговувати споживчі товариства. У 1923 році з метою керівництва та об’єднання районних спілок була організована Єлисаветградська окружна спілка споживчої кооперації. До її складу увійшли кооперативні організації 18 районів.

У зв’язку зі змінами в адміністративно-територіальному устрої України та іншими історичними чинниками споживча кооперація неодноразово зазнавала змін та реорганізацій, змінювала назву та структуру. У 1939 році внаслідок утворення Кіровоградської області була організована Кіровоградська обласна спілка споживчих товариств. До складу організації увійшли 341 сільське та 4 міських споживчих товариств, 30 райспоживспілок та 4 оптових бази. На той час Кіровоградська облспоживспілка об’єднувала  близько 394,7 тисяч членів споживчих товариств.

На початку Великої Вітчизняної війни на території області функціонувало 237 сільмагів, 28 раймагів, 22 продовольчих магазинів, 15 господарських магазинів, 20 лісоскладів, 1396 інших магазинів, 137 хлібопекарень та 145 одиниць автотранспорту. В мережі ресторанного господарства діяло 11 ресторанів, 31 їдальня, 4 чайних, 25 інших пунктів громадського харчування. Чисельність працівників всіх категорій у споживчій кооперації області складала близько 9 тисяч чоловік.

У роки війни кооперативне господарство області зазнало великих втрат. Було зруйновано і пограбовано значну частину майна, товарів та готової продукції. З визволенням території Кіровоградської області від німецьких  окупантів облспоживспілка з грудня 1943 року поновила свою діяльність у м. Олександрія, а з січня 1944 року повертається до Кіровограда.

У повоєнні роки працівники споживчої кооперації області за участю широких мас пайовиків у відносно короткий термін відновили зруйноване фашистськими загарбниками кооперативне господарство. Здійснювалося спорудження об’єктів роздрібної торгівлі, насамперед універсальних магазинів та торговельних центрів. Відбулося становлення кооперативної оптової ланки, побудовано 6 міжрайонних оптових баз (Кіровоградська, Долинська, Маловисківська, Новоукраїнська, Олександрійська та Ульянівська), починає діяти сітка міжрайбаз облкооплісгоспторгу. Налагоджується також прямі стосунки з товаровиробниками, починає активно розвиватися книжкова торгівля, заготівельна і виробнича галузі, зростає мережа підприємств громадського харчування. У загальному роздрібному товарообороті області частка системи споживчої кооперації складала 35-38 %.

У роки становлення України як незалежної, самостійної держави, розвитку ринкових відносин, інфляція та інші труднощі перехідного періоду негативно вплинули на діяльність споживчої кооперації області. Підприємства і організації облспоживспілки практично втратили власні обігові кошти, суттєво скоротилась чисельність членів споживчих товариств та працівників системи. Проте, незважаючи на негативний вплив фінансово-економічних факторів, обласна спілка споживчих товариств збереглася як система, здійснює активні процеси відродження й перебудови всіх галузей діяльності.

Scroll To Top